Практична робота в текстовому процесорі

Перед тим як почати виконувати завдання створіть власну папку під назвою Прізвище_Ім’я_По-батькові (замість Прізвище_Ім’я_По-батькові написати власні прізвище, ім’я та по-батькові).

Завдання 1. Текстовий редактор  MS Word

Створіть одну сторінку журналу «Відлига»(неформатований текст дано нижче).

4.1.            Публікація повинна містити сторінки розміру А4.

4.2.            Властивості сторінок:  верхнє та нижнє поля по 2 см, праве та ліве – по 1 см.

4.3.            Оформлення тексту:

1)      Заголовок:

·      гарнітура (шрифт) – Tahoma,

·      розмір – 26 пунктів,

·      колір – чорний,

·      вирівнювання – по центру.

2)      Основний текст публікації розташований у три рівні колонки:

·      гарнітура (шрифт) – Tahoma

·      розмір – 12 пунктів

·      колір – чорний

·      вирівнювання – по ширині

·      відступ першого рядка – 1 см

·      міжрядковий інтервал – 1,1

3)      Виноска

·  гарнітура (шрифт) – Tahoma

·  розмір – 10 пунктів

·  колір – чорний

·  вирівнювання – по лівому краю

·  міжрядковий інтервал – 1

4.4.       Всі малюнки скачати з Інтернету  повинні мати висоту – 4 см, ширину – 5 см, відстань від тексту з усіх сторін 0,3 см. Малюнки треба розташувати в тексті.

4.5.       Створіть верхній колонтитул, який міститиме довільний логотип, номер та дату журналу. Також створіть нижній колонтитул з нумерацією сторінок.

Оформлення тексту в колонтитулах:

·      гарнітура (шрифт) – Tahoma

·      розмір – 11 пунктів

·      колір – чорний

·      вирівнювання – по правому краю

4.6.       Створений документ збережіть під назвою ПІП.docx

Примітка:

1.    Зразок сторінки публікації дивись  на звороті.

2.    Інформацію для публікації і графічні зображення(в  Інтернеті), і розташування на сторінці дивись на звороті.

Текст для опрацювання в текстовому редакторі:

Відлига

Особливу роль грала інтелігенція в роки реформ, що почалися після смерті Сталіна. Об'єктивно вони були спрямовані на демонтаж тоталітарної системи. Але відсутність концепції і програми реформ, гостра боротьба за владу у вищому керівництві країни, ідеологічні догми визначили непослідовність і суперечність реформаторського процесу. Інтелігентське середовище виявилося найбільш сприйнятливим до нових політичних віянь і вимог часу. Боротьба консерваторів і реформаторів в керівництві мала своє дзеркальне відображення в протиборстві різних груп інтелігенції. В силу ідеологічних і цензурних обмежень обговорення кардинальних питань громадського життя набувало форми літературно-художніх дискусій. Якнайповніші і яскравіші свідчення про "бродіння умів" в роки післясталінської відлиги залишилися в літературних публікаціях і читацьких відгуках на них. Частково це пояснюється тим, що інші можливості для публічного вираження думок і настроїв були відсутні. Частково це пояснюється тим, що інші можливості для публічного вираження думок і настроїв були відсутні, частково - тією особливою роллю, яка грала література в суспільстві. У російській культурній традиції громадське значення письменника виходило за рамки письменництва, він був духовним наставником, учителем життя для читачів. Ця традиція повною мірою збереглася і за радянських часів. Зміни в суспільній свідомості отримали яскраве відображення не лише в літературі, але і в кінематографії, театрі, образотворчому мистецтві. Невелика за чисельністю група письменників, художників, режисерів, акторів робила колосальний вплив на уми і настрої суспільства.

У цих умовах керівництво країни було об'єктивно зацікавлене в підтримці з боку художньої інтелігенції, а інтелігенція в співпраці з владою. В той же час взаємовідносини інтелігенції і влади були далекі від ідилічних в силу глибинних протиріч закладених в їх основі. З одного боку, влада, що спочатку затверджувала себе в якості робітничо-селянської влади, завжди з недовірою відносилася до інтелігенції. У офіційній ідеології інтелігенція розглядалася як другорядна соціальна група (шар або прошарок) по відношенню до робочого класу і колгоспного селянства. Робітничо-селянське походження давало переваги в кар'єрі, при вступі до вузу і вступі в партію. З іншою, влада не могла обійтися без інтелігенції, оскільки та виконувала необхідні для суспільства і держави соціально-професійні функції. Важливість функцій, що виконуються діячами літератури і мистецтва, визначалася тим, що художня культура грала роль стабілізуючого чинника соціальної системи, забезпечувала культурну єдність суспільства, ідейно-політичне і естетичне виховання народу, збереження спадкоємності в розвитку культури. Література і мистецтво служили провідниками для передачі в суспільство певних ідей і зразків поведінки. Міжнародне визнання видатних радянських письменників, композиторів і виконавців сприяло зміцненню авторитету СРСР у світі. Висока значущість соціальних функцій визначила особливий статус художньої інтелігенції і заступництво з боку влади. У реальній політиці влада повинна була постійно шукати міру компромісу між ідеологічними установками і практичною потребою в співпраці з інтелігенцією. Ієрархічний розподіл привілеїв і матеріальних благ використовувався як важелі управління.

Інше протиріччя крилося в партійно-державній політиці в області літератури і мистецтва. Влада розглядала літературу і мистецтво як один з каналів ідеологічного виховання народу, а художника як працівника "ідеологічного фронту". Утилітарний підхід до такої тонкої сфери як художню творчість суперечив самому життю, оскільки специфіка творчості вимагає відносної свободи. Конфлікти між художником і владою були неминучі, а культурний процес ніколи не був повністю керованим. Дестабілізація політичної ситуації після смерті Сталіна привела до різкого зростання числа і масштабів конфліктних ситуацій.

Метою цієї роботи є конкретно-історичне дослідження складних і суперечливих взаємовідносин художньої інтелігенції і влади в умовах реформ 1950х-60-х рр. Перш, ніж сформулювати завдання роботи, необхідно розглянути історіографію проблеми і зупинитися на понятійному апараті, тим паче, що серед дослідників немає єдності в трактуванні засадничих для цієї роботи понять.


Знайдіть переклад українською мовою для відповідних сполучень клавіш.