Календарний план уроків

Календарний план уроків інформатики в 5 класах
1 год на тиждень. Програма курсу ІНФОРМАТИКА наказ МОН України від 07.06.2017 № 804
№	Зміст навчального матеріалу	Класи			Примітка
	Алгоритми і програми.(12 год)	5А	5Б	5І
16	Алгоритми та їх виконавці.	14.01	15.01	18.01
17	Середовище описання і виконання алгоритмів.	21.01	22.01	25.01
18	Типи алгоритмів. Лінійні алгоритми.	28.01	29.01	01.02
19	Інструктаж з БЖД. Реалізація лінійних алгоритмів. Практична робота 6.	04.02	05.02	08.02
20	Алгоритми з повтореннями.	11.02	12.02	15.02
21	Інструктаж з БЖД. Реалізація циклічних алгоритмів. Практична робота 7.	18.02	19.02	22.02
22	Цикли з лічильником.	25.02	26.02	01.03
23	Цикли з умовою.	04.03	05.03	15.03
24	Інструктаж з БЖД. Складання програм з повторенням. Практична робота 8.	11.03	12.03	22.03
25	Алгоритмічна структура розгалуження. Реалізація алгоритмів з розгалуженням.	18.03	19.03	05.04
26	Інструктаж з БЖД. Реалізація алгоритмів з розгалуженням та повторенням. Практична робота 9.	01.04	02.04	12.04
27	Інструктаж з БЖД. Контрольна робота №4 з теми: «Алгоритми і програми».	08.04	09.04	19.04
	Проектна діяльність.(4 год)	5А	5Б	5І
30	Інструктаж з БЖД. Постановка завдання, планування проекту. Практична робота 10.	15.04	16.04	26.04
31	Виконання проекту.	22.04	23.04	03.05
32	иконання проекту.	06.05	30.04	10.05
33	Публічна презентація проекту.	13.05	07.05	17.05
34	Повторення і систематизація навчального матеріалу за рік.	20.05	14.05	24.05
35	Повторення і систематизація навчального матеріалу за рік.	20.05	21.05	24.05

Практична робота. Анімація на слайдах.

Практична робота в текстовому процесорі

Перед тим як почати виконувати завдання створіть власну папку під назвою Прізвище_Ім’я_По-батькові (замість Прізвище_Ім’я_По-батькові написати власні прізвище, ім’я та по-батькові).

Завдання 1. Текстовий редактор  MS Word

Створіть одну сторінку журналу «Відлига»(неформатований текст дано нижче).

4.1.            Публікація повинна містити сторінки розміру А4.

4.2.            Властивості сторінок:  верхнє та нижнє поля по 2 см, праве та ліве – по 1 см.

4.3.            Оформлення тексту:

1)      Заголовок:

·      гарнітура (шрифт) – Tahoma,

·      розмір – 26 пунктів,

·      колір – чорний,

·      вирівнювання – по центру.

2)      Основний текст публікації розташований у три рівні колонки:

·      гарнітура (шрифт) – Tahoma

·      розмір – 12 пунктів

·      колір – чорний

·      вирівнювання – по ширині

·      відступ першого рядка – 1 см

·      міжрядковий інтервал – 1,1

3)      Виноска

·  гарнітура (шрифт) – Tahoma

·  розмір – 10 пунктів

·  колір – чорний

·  вирівнювання – по лівому краю

·  міжрядковий інтервал – 1

4.4.       Всі малюнки скачати з Інтернету  повинні мати висоту – 4 см, ширину – 5 см, відстань від тексту з усіх сторін 0,3 см. Малюнки треба розташувати в тексті.

4.5.       Створіть верхній колонтитул, який міститиме довільний логотип, номер та дату журналу. Також створіть нижній колонтитул з нумерацією сторінок.

Оформлення тексту в колонтитулах:

·      гарнітура (шрифт) – Tahoma

·      розмір – 11 пунктів

·      колір – чорний

·      вирівнювання – по правому краю

4.6.       Створений документ збережіть під назвою ПІП.docx

Примітка:

1.    Зразок сторінки публікації дивись  на звороті.

2.    Інформацію для публікації і графічні зображення(в  Інтернеті), і розташування на сторінці дивись на звороті.

Текст для опрацювання в текстовому редакторі:

Відлига

Особливу роль грала інтелігенція в роки реформ, що почалися після смерті Сталіна. Об'єктивно вони були спрямовані на демонтаж тоталітарної системи. Але відсутність концепції і програми реформ, гостра боротьба за владу у вищому керівництві країни, ідеологічні догми визначили непослідовність і суперечність реформаторського процесу. Інтелігентське середовище виявилося найбільш сприйнятливим до нових політичних віянь і вимог часу. Боротьба консерваторів і реформаторів в керівництві мала своє дзеркальне відображення в протиборстві різних груп інтелігенції. В силу ідеологічних і цензурних обмежень обговорення кардинальних питань громадського життя набувало форми літературно-художніх дискусій. Якнайповніші і яскравіші свідчення про "бродіння умів" в роки післясталінської відлиги залишилися в літературних публікаціях і читацьких відгуках на них. Частково це пояснюється тим, що інші можливості для публічного вираження думок і настроїв були відсутні. Частково це пояснюється тим, що інші можливості для публічного вираження думок і настроїв були відсутні, частково - тією особливою роллю, яка грала література в суспільстві. У російській культурній традиції громадське значення письменника виходило за рамки письменництва, він був духовним наставником, учителем життя для читачів. Ця традиція повною мірою збереглася і за радянських часів. Зміни в суспільній свідомості отримали яскраве відображення не лише в літературі, але і в кінематографії, театрі, образотворчому мистецтві. Невелика за чисельністю група письменників, художників, режисерів, акторів робила колосальний вплив на уми і настрої суспільства.

У цих умовах керівництво країни було об'єктивно зацікавлене в підтримці з боку художньої інтелігенції, а інтелігенція в співпраці з владою. В той же час взаємовідносини інтелігенції і влади були далекі від ідилічних в силу глибинних протиріч закладених в їх основі. З одного боку, влада, що спочатку затверджувала себе в якості робітничо-селянської влади, завжди з недовірою відносилася до інтелігенції. У офіційній ідеології інтелігенція розглядалася як другорядна соціальна група (шар або прошарок) по відношенню до робочого класу і колгоспного селянства. Робітничо-селянське походження давало переваги в кар'єрі, при вступі до вузу і вступі в партію. З іншою, влада не могла обійтися без інтелігенції, оскільки та виконувала необхідні для суспільства і держави соціально-професійні функції. Важливість функцій, що виконуються діячами літератури і мистецтва, визначалася тим, що художня культура грала роль стабілізуючого чинника соціальної системи, забезпечувала культурну єдність суспільства, ідейно-політичне і естетичне виховання народу, збереження спадкоємності в розвитку культури. Література і мистецтво служили провідниками для передачі в суспільство певних ідей і зразків поведінки. Міжнародне визнання видатних радянських письменників, композиторів і виконавців сприяло зміцненню авторитету СРСР у світі. Висока значущість соціальних функцій визначила особливий статус художньої інтелігенції і заступництво з боку влади. У реальній політиці влада повинна була постійно шукати міру компромісу між ідеологічними установками і практичною потребою в співпраці з інтелігенцією. Ієрархічний розподіл привілеїв і матеріальних благ використовувався як важелі управління.

Інше протиріччя крилося в партійно-державній політиці в області літератури і мистецтва. Влада розглядала літературу і мистецтво як один з каналів ідеологічного виховання народу, а художника як працівника "ідеологічного фронту". Утилітарний підхід до такої тонкої сфери як художню творчість суперечив самому життю, оскільки специфіка творчості вимагає відносної свободи. Конфлікти між художником і владою були неминучі, а культурний процес ніколи не був повністю керованим. Дестабілізація політичної ситуації після смерті Сталіна привела до різкого зростання числа і масштабів конфліктних ситуацій.

Метою цієї роботи є конкретно-історичне дослідження складних і суперечливих взаємовідносин художньої інтелігенції і влади в умовах реформ 1950х-60-х рр. Перш, ніж сформулювати завдання роботи, необхідно розглянути історіографію проблеми і зупинитися на понятійному апараті, тим паче, що серед дослідників немає єдності в трактуванні засадничих для цієї роботи понять.


Знайдіть переклад українською мовою для відповідних сполучень клавіш.